ВП "Лікарня інтенсивного лікування" КНП "ТМО "СМОЛ"

Стикнулась із хамською поведінкою лікаря лора(410 каб) Записали мене на прийом на 10.06. Два дні моя ситуація чекати не могла, так як пішов набряк вуха. Все, що я почула від так званого "лікаря"- я маю право вас не прийняти, всі чекають і ви чекайте.( хоча всі нормальні свідомі люди розуміють що то таке набряк на голові) З огляду було -відкрийте рот, покажіть вухо. Щось понаписувала і навіть,не дивлячись на мене прокоментувала це написане. Я розумію що нова медицина, йдемо в Європу,але людьми треба залишатись завжди. І принаймі дивитись на пацієнта під час прийому, а не втулити очі в комп’ютер і в той час займатись іншими справами.якби моя ситуація дозволила почекати, я б без сумнівно чекала. У висновку я пішла до приватного лікаря де мені надали відповідну консультацію та огляд.питання - що такі лікарі роблять у державній лікарні? Ми маємо право на безкоштовну медичну допомогу. А вимушені звертатися у приватні клініки. Додам, що черги не було.

Хочу ословеснити скаргу на роботу ЛОРа - ТРИТЯК ХРИСТИНИ РОМАНІВНИ. Я прибула каретою швидкої на приймальне відділення лікарні з попереднім діагнозом - стороннє тіло у верхніх дихальних шляхах унаслідок застрягання риб'ячої кістки. Через 10 хв очікування на ЛОРа, Христина Романівна розпочала огляд, який тривав максимум до 5 хв, запевнивши, що риб'ячої кістки НАЧЕБТО вже немає, а болісні відчуття - НІБИТО внаслідок залишеного рубця, прописала мені льодяники та Німесил. Із відчуттям стороннього тіла я змушена була повернутися додому, впродовж 5 подальших годин (!!!) мене продовжувало мучити те ж несамовите відчуття. Завдяки своєму хлопцеві, який підчитав, що можна вдихнути перець, розслабити горло і прокашлятись, з кільканадцятої спроби застряглу кістку виштовхнуло ближче доверху, і я змогла її дістати руками. Довжина кістки = 2.5 см (!!!). Я завдячую виключно Богові та турботливому хлопцеві, що все обійшлося саме так, а не куди гірше. Тому я обурена до глибини душі ХАЛАТНИМ ставленням та БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ пані ЛОРа, яка, замість того, щоб акуратно дістати пінцетом кісточку, відправила мене додому, попри скарги, без зайвих докорів сумління. Нікому не раджу пережити такий досвід взаємодії з лікарем, який був у мене. P. S. Шкода, що тут не можна прикріпити фото кістки, а то я зберегла її для історії! Містяни, бережіть себе!

Звернулись 06 червня 2026 року пізно ввечері на приймальне відділення з сином 9 років з отруєнням. Були проїздом, мешкаємо в іншому регіоні. Допомогу надали одразу. Велике дякую відділенню педіатрії. Це Люди з великої літери та професіонали своєї справи.

Абсолютно усі лікарі та медсестри стараються допомогти пацієнтам не зважаючи на складні обставини нашого сучасного існування в умовах війни, мізерну зарплату та неповагу суспільства. Дуже боляче від гнівних коментарів, бо більшість з них несправедливі.

Пишу на рахунок співробітниці Ірини Дмитренко Родич потрапив у цю лікарню,спілкуюсь з ним на рахунок його здоровʼя,Ірина вириває телефон у родича ,і починає сваритися зі словами "чому ви розмовляєте поросячою мовою?!" і скидає слухавку. Це просто абсурд. Порушення і статті 10 КУ про "захист російської та інших мов нац, меншин" і просто зневага і хамська поведінка.

Жахливі враження. МРТ жахливе, на 1,5тесла, все розмазано, діагноз неправильний написали, викинуті гроші на вітер! Потім довелось переробляти в Дрогобичі! Черги до хірурга по 20 чоловік і всі на одну годину. Навесь поверх і коридор немає навіть де сісти, жодного крісла,жах! Чекати годину стоячи...Ліфт поламаний, другий ліфт на перший поверх не їде, жесть! Оце так дбають про людей...

Хочу подякувати за турботу ,лікування і за надання кваліфікованої допомоги моїй дитині в педіатричному відділенні .Особливо хочу подякувати завідуючій Гладій Іванні Олегівні та Тодарак Сніжанні Іванівні😘🫶 Бажаю Вам успіхів у цій нелегкій роботі ❤️Ви найкращі ❤️